ЗАПОБІГАННЯ ДИТЯЧОМУ ТРАВМАТИЗМУ

ПАМ’ЯТКА УВАГА! НЕБЕЗПЕКА, БУРУЛЬКИ

ШАНОВНІ БАТЬКИ! ОСОБЛИВУ УВАГУ ЗВЕРНІТЬ НА:

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Перепад температури та значне нагромадження снігового покриву сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд, виступаючих архітектурних частинах будинків та великих деревах. Особливу небезпеку бурульки становлять в місцях масового скупчення людей та на вузьких вулицях, де тротуари прилягають до будинків. Падаючи, бурульки можуть травмувати перехожих. Для уникнення травмування необхідно бути дуже обережним та дотримуватись основних правил: - пішоходам не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності самому звернути увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків; - бути уважними під час прогулянок, особливо з дітьми. На деревах утворюється значний сніговий покрив, тому проходячи біля високих дерев, потрібно переконатися, що немає загрози падіння снігу; - по можливості слід триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху вулицями міста; Будьте уважними, не ходіть під дахами будівель, під балконами, не припарковуйте автотранспорті засоби біля будинків. Обов’язково попередьте дітей про небезпеку падіння бурульок. Своєчасно інформуйте комунальні служби про необхідність усунення небезпеки падіння бурульок на пішоходів та автотранспорт, що паркується біля будинків. Комунальні служби повинні встановлювати попереджувальні знаки і огорожі небезпечних місць можливого падіння бурульок та по можливості своєчасно збивати бурульки, які несуть небезпеку пішоходам та автотранспорту, що паркується біля будинків.

Дорогі батьки і діти!

Наближаються новорічні свята. Ну, а які свята без феєрверків? Слово «піротехніка» походить від грецьких слів: «бенкет» ‒ вогонь і «техне» ‒ мистецтво, вміння. Мистецтво «створення» вогню і управління ним виникло в далекій давнині. В наші дні феєрверки стають невід’ємною частиною розваг, які влаштовуються з нагоди будь-яких урочистих подій. Часто ми не приділяємо належної уваги елементарним правилам безпеки при поводженні з піротехнікою. Найчастішою травмою, одержуваної при використанні петард, хлопавок і бенгальських вогнів, є опіки. Щоб уникнути небезпечних ситуацій і не затьмарити собі свято нагадуємо батькам та дітям прості правила безпеки при поводженні з піротехнікою:

• не можна носити піротехнічні вироби в кишенях;
• не можна спалювати піротехніку в багатті;
• не можна розбирати піротехнічні вироби та піддавати їх механічним впливам;
• не допускайте відкритого вогню в приміщенні, де зберігається піротехніка;
• розташовуйте піротехніку далеко від нагрівальних приладів;
• пам’ятайте, що піротехнічні вироби бояться вогкості, і це може відбитися на їх роботі;
• будь-яку піротехніку треба запалювати на відстані витягнутої руки.

Бенгальські вогні, як і будь-яка піротехніка, є вогненебезпечними. Застосовувати бенгальські вогні треба тільки після ретельного огляду на предмет пошкоджень та ознайомлення з інструкцією. Незважаючи на буденність, бенгальський вогонь дуже красивий (а головне доступний) феєрверк. Використовувати бенгальську свічку рекомендується, тримаючи в руці за вільну від піротехнічного складу частину. Кут нахилу повинен бути 30-45 градусів. А кольорові бенгальські свічки слід застосовувати тільки на відкритому повітрі, поза приміщеннями, тому що в складі піротехнічного засобу, використовуваного при їх виготовленні, присутні агресивні окислювачі, що виділяються продуктами горіння. Сподіваємося, що дотримання цих нескладних правил дозволить вам уникнути неприємностей в новорічні свята і зробить їх щасливими і радісними. Нагадуємо: в разі виникнення пожежі, необхідно терміново дзвонити в службу порятунку за телефоном “101”.

ОСОБЛИВОСТІ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД

Головне правило поведінки на дорозі взимку - подвійна увагу і підвищена обережність! Взимку день коротше. Темніє рано і дуже швидко. У сутінках та в темноті значно погіршується видимість. У темряві легко помилитися у визначенні відстані, як до автомобіля, що їде, так і до нерухомих предметів. Часто близькі предмети здаються далекими, а далекі - близькими. Трапляються зорові обмани: нерухомий предмет можна прийняти за рухомий, і навпаки. Тому в сутінках і темноті будьте особливо уважні. Переходьте лише по підземних, надземних або регульованими переходами. А в разі їх відсутності - при переході збільште безпечну відстань до автомобіля. У снігопади помітно погіршується видимість, з'являються замети, обмежується і важко рух пішоходів і транспорту. Сніг заліплює очі пішоходам і заважає огляду дороги. Для водія видимість на дорозі теж погіршується. У містах вулиці посипають спеціальними хімікатами, щоб не утворювався сніговий накат. У результаті навіть у помірний мороз проїзна частина може бути покрита сніжно-водяною кашею, яку у вигляді суспензії піднімають у повітря колеса проїжджаючого транспорту. Суспензія осідає на вітрових стеклах автомобілів, заважаючи водіям стежити за дорожньою обстановкою. У такій ситуації водієві ще складніше помітити пішохода! Яскраве сонце, як не дивно, теж перешкода. Яскраве сонце і білий сніг створюють ефект відблисків, людина як би «засліплюється». Тому потрібно бути вкрай уважним. У сніговий накат або ожеледицю підвищується вірогідність «юза», заносу автомобіля, і, найголовніше - непередбачувано подовжується гальмівний шлях. Тому звичайне (літнє) безпечне для переходу відстань до машини потрібно збільшити в кілька разів. У відлигу на вулиці з'являються підступні калюжі, під якими ховається лід. Дорога стає дуже слизькою! Тому при переході через проїжджу частину краще почекати, поки не буде проїжджаючих машин. Ні в якому разі не бігти через проїжджу частину, навіть на переході! Переходити тільки кроком і бути уважним. Кількість місць закритого огляду взимку стає більше. Заважають побачити наближається транспорт:

• замети на узбіччі;
• звуження дороги через неприбраний сніг:
• стоїть засніжена машина.

Значить, потрібно бути вкрай уважним, спочатку обов'язково зупинитися і, лише переконавшись у тому, що поблизу немає транспорту, переходити проїжджу частину. Тепла зимова одяг заважає вільно рухатися, сковує рухи. Послизнувшись, в такому одязі складніше втримати рівновагу. Крім того, капюшони, волохаті коміри і зимові шапки також заважають огляду. Не стійте поруч з буксує машиною! Не намагайся її штовхати! Під коліс можуть вилетіти шматки льоду і каміння. А головне - машина може несподівано вирватися зі снігового полону і рвонути в будь-яку сторону.

РУХ ПО ЗИМОВІЙ ДОРОЗІ

Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.
• Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.
• Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїжджої частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.

ОБМОРОЖЕННЯ

Зниження температури повітря взимку нижче 20 градусів вже привід для відмови йти на прогулянку з дитиною віком до 3-х років, щоб уникнути обмороження. Однак ризик обмороження відкритих частин тіла у дітей незнижується навіть при відсутності сильних морозів. Якщо дитина тривалий час перебуває на вулиці, особливо при сильному вітрі і високої вологості, то вже ці негативні факти можуть стати причиною обмороження. Найчастіше обмороженню піддаються відкриті і виступаючі ділянки голови дитини - щоки, вуха і ніс. Перші ознаки обмороження дорослі розпізнають відразу, при цьому з'являється почервоніння шкіри, легке печіння і поколювання. Але діти, як правило, на всі ці ознаки не звертають уваги, оскільки щоки, вуха і ніс можуть почервоніти і від активної гри на морозі, а легкий дискомфорт на початку обмороження вони не сприймають всерйоз. Разом з тим, вже на цій стадії обмороження треба вжити термінових заходів для відновлення кровообігу на пошкодженій ділянці шкіри. При надалі обмороженні шкіра стає білою або сірувато-жовтої, вона втрачає чутливість і вже не болить на холоді. Біль на обморожені місця з'являється у міру зігрівання або розтирання. Помітивши обмороження дитину треба завести його в тепле приміщення і дати йому випити гарячий чай з медом. Це змусить кров краще циркулювати. Коли шкірі повернеться чутливість і дитина почнескаржитися на біль у обмороженої частини, слід акуратно робити розтирання шкіри на пошкодженій частині кінчиками пальців. Не намагайтеся розтирати шкіру снігом або теплими рукавицями прямо на вулиці, так можна подряпати шкіру на обмороженій ділянці і занести інфекцію. Також не можна за порадою бабусь розтирати цю ділянку шкіри спиртом, алкоголь через пошкоджену шкіру дуже швидко всмоктується в кров. Забороняється грітиобморожені ділянки шкіри феном, прикладаючи до батарей опалення або обігрівачів. Якщо після зігрівання шкірана місці обмороження почервоніла, то це говорить про відновлення кровопостачання. Далі можете закріплювати результат зігріваючими пов'язками і легким масажем. При легкій формі обмороження шкіра червоніє вже через 15-20 хвилин, але якщо за цей час нічого не змінюється, то це ознака обмороження більш глибоких шарів тканин. Поява пухирів і набряків на шкірі вимагає більш серйозного лікування. В цьому випадку треба буде обробляти уражені ділянки марганцівкою або спиртом, а найкраще для цього звернутися за допомогою до лікаря. Повне відновлення цілісності шкірного покриву після висихання бульбашок відбувається у випадках обмороження більш тяжкого ступеня не раніше 15-20 днів. Прискорити загоєння уражених місць допомагають мазі траумель, вінітан і бепантен. Крім того, для лікування обмороження можна використовувати всі мазі, які прискорюють процес регенерації клітин тканин, знімають набряки і володіють протизапальним ефектом. Наприклад, мазь "Левомеколь", крем "Боро плюс" та інші. Найважчі ступеня обмороження 3-4 ступеня у дитини можуть спостерігатися тільки в разі помилки в лісі або падіння в крижану воду. Якщо дитина при холодної та вітряної погоди гуляє на вулиці без шапки, то не виключено відмороження вушних раковин 2-4 ступеня. Самостійне лікування оточених вушних раковин з великими пухирями може привести до повної їх ампутації. Тому при будь-яких сильних формах обмороження лікування потрібно проводити під контролем лікаря в стаціонарі. Обморожень дітей можна уникнути, якщо своєчасно навчити їх правильно поводитися під час зимових прогулянок. Адже обмороження вух, щік і носа спостерігається в основному у тих дітей, у яких немає чіткого розпорядку дня. Не вміючи планувати свій день, вони гуляють на вулиці дуже довго, захоплюючись іграми або спортом. Деякі підлітки і молоді дівчата навіть у морозні дні відмовляються носити головний убір і теплі рукавички. Все це і призводить до обмороження відкритих частин тіла. Відпускаючи дитину на вулицю попросіть його не перебувати довго на вулиці, поясніть йому, ніж небезпечно обмороження. Адже краще берегти здоров'я дитини, ніж потім його довго лікувати. Обмороження в цих частинах шкіри може виникнути навіть при не дуже морозній погоді, а протікають вони вже з більш важкими наслідками.

ПІД ЧАС НОВОРІЧНИХ СВЯТ:

Щоб свято не затьмарило лихо пожежі, а ще гірше — втрата близької людини, необхідно дотримуватись правил безпеки:

• Не залишайте поблизу ялинки свічки, бенгальські вогні.
• Не прикрашайте ялинку ватою.
• Перевіряйте справність новорічних гірлянд.
• Уникайте забав з петардами, хлопавками, бенгальськими вогнями.
• Стежте, щоб діти не бавилися біля ялинки, не брали до рук скляних ялинкових прикрас та дрібних предметів.
• За святковим столом не дозволяйте дітям вживати неякісну, несвіжу, шкідливу для дітей їжу та спиртні напої.
• Не залишайте дітей самих удома. Навчайте їх не йти на контакт з незнайомцями, не брати від них ласощі.

Шановні батьки!

Уже настала зима. Діти із захопленням чекають зимових розваг, але пам’ятайте:

• Під час прогулянки з дітьми перевіряйте місця, де гулятимете, на наявність небезпечних предметів.
• Одягайте дитину відповідно до погодних умов. Пам’ятайте, що обличчя, руки та ноги є найбільш уразливими до морозу.
• Не допускайте перебування дітей без нагляду, особливо біля відкритих водоймищ. Будьте уважними під час перебування на вкритих кригою річках та інших водоймищ.
• Пам’ятайте, що кататися на льодових доріжках можна тільки в одному напрямку і в місцях, віддалених від проїжджої частини.
• Пам’ятайте про безпеку дитини під час ігор у сніжки, катання на санчатах, лижах та ковзанах.
• Не допускайте перебування дітей під дахами, щоб уникнути травмування падаючими бурульками, снігом.

ОБЕРЕЖНО: ЛІД!

Під час перебування на льоду в жодному разі не перевіряйте міцність криги ногою. Міцність льоду пропоновано перевіряти пішньою. Якщо після першого удару лід пробивається і на ньому з’являється вода, то виходити на лід не можна.

Безпечним вважають лід (за температури повітря, нижчій від 0 °С):

• для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше ніж 5–7 см;
• для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше ніж 15 см, за масового катання на ковзанах — 25 см;
• для переправи вантажного автомобіля — 35–55 см, трактора —40–60 см.
• Пересуваючись по льоду, треба бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця.
• Якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ноги від льоду.

Якщо ви провалилися під лід річки, то:

• широко розкиньте руки по крайках льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;
• намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;
• вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і, отже, міцність льоду перевірена. Будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі;
• якщо на ваших очах на льоду провалилася людина чи дитина, візьміть дошку, палицю і повзіть на них, широко розкладаючи при цьому руки. До краю ополонки не підповзайте, киньте шарф (палицю). Потім, витягши людину на лід, повзіть від небезпечного місця.

ОБЕРЕЖНО: ДОРОГА!

Шановні батьки, слід пам’ятати, що дорога є підвищеною зоною небезпеки наших дітей, тому:

• Не дозволяйте дітям самостійно переходити проїжджу частину. Пам’ятайте, що в зимовий період гальмівний шлях автомобіля довший, а ймовірність підслизнутися вища.
• Не переходьте дорогу на червоний чи жовтий сигнал світлофора.
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком. Навчайте дітей правильної поведінки на дорозі і пам’ятайте, що власний приклад — найкращий урок для вашого малюка.
• Не дозволяйте грати поблизу проїжджої частини, особливо кататися на санчатах з гірки.
• Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими, щоб дитина не могла впасти чи вибігти на дорогу.
• Не виходьте з дитиною з-за машини, з-за кущів, не глянувши попередньо на дорогу — це типова помилка, і не можна, щоб діти її повторювали.
• Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті авто, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю.
• Під час подорожі залізничним транспортом дотримуйте всіх правил та уважно стежте за дітьми.

Пам’ятайте,що проїжджа частина є одним з головних місць травмування дітей!

ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ДИТИНИ:

• Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.
• Тримайте подалі від дітей мийні засоби, ліки, гострі та ріжучі предмети.
• Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.
• Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть.
• Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

Основні правила безпеки під час зимового відпочинку.Небезпека ходіння по льоду на водоймищах.

Для зимового відпочинку слід правильно підбирати одяг та взуття. Одягповинен бути легким, зручним та багатошаровим. Повітряні прошарки захистять від вітру та збережуть тепло тіла. Якщо взуття тісне, можна обморозитиноги, коли ж занадто просторе - натерти їх.На прогулянку слід вдягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гіршеі натирають шкіру.

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми,слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед - "рибкою" - прослизнутипо льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їхне зламати. Можна падати в найближчу кучугуру снігу.

Тому, щоб зберегти своє здоров'я чи навіть врятувати житія, слід пам'ятати наступне:

перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі,виходити на лід можна лише тоді, коли Його товщина досягне 7 см; для влаштування ковзанки - не менше 10-12 см; масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 см; масове катання 25 см;

виходити на лід і йти по ньому безпечніше там, де вже пройшли люди (по їх слідах чи стежках). Якщо на лід виходите першим, необхідно розглянути чи не просів лід, бо він завжди тонший там. де впадають теплі стічні води промислових підприємств, ростуть куші й очерет, де швидка течія та б'ють джерела;

• робити лунки для риболовлі варто робити на безпечній відстані одне від одного;
• обов'язково майте при собі міцну мотузку завдовжки 4.5 - 20 метрів з петлею на одному кінці та півкілограмовим вантажем - на іншому, два цвяхи або ніж, які допоможуть вибратися на лід, якщо раптом провалитеся. Не виходьте на лід поодинці і у нічний час. Вирушаючи рибалити, попереджайте рідних куди йдете;
• перші кроки треба робити не відриваючи ноги від льоду, при переході по льоду необхідно Йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду;
• слід особливо обережно спускатися з берега, тому що лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
• слід остерігатись місць, де лід покритий снігом. Сніг, який покрив дід. діє як ковдра, під снігом лід наростає повільно. Іноді буває так. що по всій водоймі товщина відкритого льоду становить 10 см, а під снігом усього 3 см;
• забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці;
• категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на льоду алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини. Враховуючи високу ймовірність нещасних випадків на льоду.

Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:

• падати правильно (на бік чи "рибкою"), при падінні не триматися за людей;
• не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;
• не ходити на катку в мокрому одязі.

Якщо немає поблизу катка, часто місцем для катання на ковзанах обираютькригу водоймища. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:

• ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;
• не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).
• Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).

Маючи на увазі, що структура, міцність і товща льоду змінюються напротязі зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити наводойми - це небезпечно для життя.Лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервніморозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.

Під дією сонця лід стає пористим і буде слабким,не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.

Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:

• лід може бути неміцним біля стоку води;
• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;
• тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмоквпадає у річку;
• особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) можестатись відрив криги. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликатина допомогу. Ні в якому разі не можна перестрибувати з однієїкриги на іншу. Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність,призводять до трагічних наслідків.

Що треба робити, якщо Ви провалилися під лід?

• розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхніі не піти під лід;
• кликати на допомогу;
• старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;
• стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзучи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;
• вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (де міцність льоду перевірена). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти ізігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидковикликає переохолодження організму .

Якщо біда трапилася

Якщо лід почав тріщати, з'явилися характерні розломи, негайно повертайтеся назад своїми слідами. Не біжіть, виходьте повільно, не відриваючи ступні від криги.

Якщо вже провалилися під лід не панікуйте. Широко розкиньте руки по краях льодового пролому і утримуйтеся від занурення з головою. Намагайтеся не обламувати лід і без різких рухів вибирайтеся на його поверхню, наповзаючи грудьми чи спиною. Допомагайте собі, як при плаванні, ногами.

Вибравшись на лід, відкотіться віл лунки, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду таким чином перевірена.

Поводьтеся обережно до самого берега, як би холодно вам не було, неї поспішайте — вдруге вам може не вистачити сил на боротьбу. І тільки коли ступите на тверду землю, біжіть у тепло, або щоб зігрітися.

Якщо на ваших очах під лід провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу – це її підбадьорить. Оскільки ви у певній безпеці, - маєте думати і реагувати швидко та послідовно, підтримуючи постраждалого зваженими порадами. Візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них до ополонки, широко розкидаючи при цьому руки. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет. До самого краю ополонки не підповзайте, а киньте потопаючому з відстані 3 - 4 метрів пасок, шарф, мотузку або протягніть лижу, дошку і поволі витягуйте його на лід. Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і не гайте часу - у крижаній воді людина швидко мерзне, мокрий одяг тягне її на дно. Надавши допомогу, повзіть разом з постраждалим з небезпечної зони.

Якщо ситуація дуже складна, зателефонуйте на 101 у Службу порятунку, і вам допоможуть рятувальники-фахівці.

Заходи безпеки на льоду

Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.Міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче нуля градусів:

• для одного пішохода – лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см.,лід блакитного кольору – найміцніший,лід білого кольору – міцність у два рази менше,лід сірий – свідчить про присутність води у товщі льоду;
• для групи людей (масові переправи пішки) – товщина не менше 15 см;
• при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають v водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

Правила поведінки на льоду

• Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
• Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
• Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
• Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.

Забороняється виходити на лід за таких умов:

• якщо поруч є теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
• у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
• за наявності вмерзлих у лід дошок, палок, гілок та інших предметів;
• у випадку різного забарвлення льоду;
• під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.

Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:

• Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:
• Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
• Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.
• Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
• Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
• Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:

поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдру або сухий теплий одяг;

не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою водою);

дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людинибезпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людейбезпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанніна ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

• не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
• клич на допомогу;
• намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
• ` намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
• вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

• покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
• знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
• оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

• крикни, що ти йдеш на допомогу;
• наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
• підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
• обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
• не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
• витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього дітей! Пам’ятайте: ваше життя – у ваших руках, намагайтеся зробити все, щоб зберегти його.